201/1899/25

Провадження № 11-сс/803/502/25

Справа № 201/1899/25

Суддя у 1-й інстанції - Бойко В.П.

Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В.

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ :

секретаря судового засідання Короткової М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Шрама Олега Валерійовича, поданої в інтересах підозрюваного Філіпенка Сергія Валентиновича, на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2025 року про повернення клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів,-

13 лютого 2025 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в порядку ст.160 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) надійшло клопотання адвоката Шрама Олега Валерійовича, подане в інтересах підозрюваного Філіпенка Сергія Валентиновича у кримінальному провадженні №42023040000000224 від 03.04.2023 року, про тимчасовий доступ до речей і документів.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2025 року клопотання повернуто особі, яка його подала.

В апеляційній скарзі адвокат Шрам О.В. порушує питання про скасування ухвали слідчого судді у зв’язку з незаконністю та необґрунтованістю.

В обґрунтування зазначає, що всупереч приписам ч.1 ст.163 КПК України слідчий суддя здійснив розгляд клопотання, як без виклику сторони захисту, яка подала клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, так і особи — представника Офісу Генерального прокурора — у володінні якої знаходяться речі та документи.

Крім того вказує, що всупереч висновкам слідчого судді, про невідповідність клопотання вимогам ст.160 КПК України та відсутність у ньому обґрунтування можливості використання як доказів відомостей, що містяться в речах та документах, які містять охоронювану законом таємницю, в клопотанні прямо зазначено про те, що кримінальне провадження №42023040000000224 розпочате за заявою Андрейченка В.А. та Стрюковатського Ф.В. від 28.03.2023 за фактом начебто протиправного заволодіння групою осіб в 2017-2018 роках корпоративними правами та майном ТОВ Завод “ДТ Спецлит’є”. При ознайомленні в порядку ст.290 КПК України з наданими стороною обвинувачення матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № №42023040000000224 було встановлено, що раніше потерпілі Андрейченко В.А. та Стрюковатський Ф.В. неодноразово зверталися з аналогічними заявами про кримінальні правопорушення за тими ж фактами, за якими щонайменше двічі слідчими територіальних органів ГУНП в Дніпропетровській області реєструвалися кримінальні правопорушення, про що достовірно відомо і самій стороні обвинувачення у цьому кримінальному провадженні.

05.02.2025 року та 06.02.20245 року стороною захисту до Дніпропетровської обласної прокуратури було направлено 3 адвокатські запити про надання інформації щодо кримінальних проваджень №12018040680001174 та №42020042640000183, а також щодо розгляду заяви Андрейченка В.А. та Стрюковатського Ф.В. від 28.02.2018 за вх.10555вх18. Проте, 12.02.2025 року за підписом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури було надано відмову у наданні таких відомостей.

Разом з тим, стороні захисту необхідно отримати інформації з ЄРДР, володільцем якої є Офіс Генерального прокурора, щодо кримінальних проваджень №12018040680001174 та №42020042640000183, та будь-яких інших кримінальних проваджень за цими фактами, розпочатими за заявами Андрейченка В.А. та Стрюковатського Ф.В., з метою забезпечення належного захисту законних прав та інтересів підозрюваного Філіпенка С.В. у кримінальному провадженні №42023040000000224, оскільки, зокрема, відповідно до пункту 9-1 частини 1 ст.284 КПК вказані вище обставини є однією з підстав для закриття даного кримінального провадження.

Таким чином, повернувши стороні захисту клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять відомості про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.9-1 ч.1 ст.284 КПК, слідчий суддя істотно порушив право на захист підозрюваного Філіпенка С.В.

Також в поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що твердження слідчого судді про те, що на стадії виконання вимог ст.290 КПК кримінального провадження сторона захисту позбавлена можливості проводити будь-які слідчі та процесуальні дії, окрім спрямованих на виконання положень ст.290 КПК та закінчення досудового розслідування, прямо суперечать положенням ст.ст.20,42,93 КПК та положенням ст.290 КПК.

З огляду на викладене адвокат просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2025 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення адвоката Тертишної К.О. на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, яка наполягала на її задоволенні, просила скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, вислухавши думку прокурора Ружанського Є.Б., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без розгляду, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчим суддею не дотримано зазначених вимог закону, з огляду на таке.

Мотивуючи своє рішення про повернення клопотання адвоката Шрама О.В., подане в інтересах підозрюваного Філіпенка С.В. у кримінальному провадженні №42023040000000224 від 03.04.2023 року, про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий суддя послався на положення ст.ст.160,290 КПК та в ухвалі зазначив, що у поданому клопотанні адвокат не обґрунтував значення отриманої інформації та документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, які містять охоронювану законом таємницю. Також вказав, що на стадії ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторони кримінального провадження, зокрема, сторона захисту, не мають права ініціювати питання щодо проведення слідчих чи процесуальних дій, спрямованих на збір доказів, зокрема, ініціювати питання щодо здійснення тимчасового доступу до речей чи документів, а відтак клопотання підлягає поверненню.

З такими висновками слідчого судді не погоджується колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Відповідно ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізначава або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК.

Однією із загальних засад кримінального провадження, відповідно до п.14 ч.1 ст.7 КПК України, є доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень, яка гарантує кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до ч.1 ст.159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно ст.160 КПК сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Як вбачається зі змісту матеріалів справи, 13 лютого 2025 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання адвоката Шрама О.В., подане в інтересах Філіпенка С.В., у кримінальному провадженні №42023040000000224 від 03.04.2023 року про тимчасовий доступ до речей і документів (а.с.1-10).

У клопотанні зазначено, що при ознайомленні в порядку ст.290 КПК з наданими стороною обвинувачення матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023040000000224 було встановлено, що раніше потерпілі Андрейченко В.А. та Стрюковатський Ф.В. неодноразово зверталися з аналогічними заявами про кримінальні правопорушення за тими ж фактами, за якими щонайменше двічі слідчими територіальних органів ГУНП в Дніпропетровській області реєструвалися кримінальні правопорушення, про що достовірно відомо і самій стороні обвинувачення у цьому кримінальному провадженні.

Стороні захисту необхідно отримати інформацію щодо вказаних кримінальних проваджень з метою забезпечення належного захисту законних прав та інтересів підозрюваного Філіпенка С.В. у кримінальному провадженні №42023040000000224, оскільки, зокрема, відповідно до пункту 9-1 частини 1 ст.284 КПК, однією з підстав для закриття кримінального провадження є те, що існує не скасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності. Тим більше, відповідно до п.4 ч.1 ст.91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню і ті обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження.

Враховуючи вказане, на переконання апеляційного суду, висновки слідчого судді про невідповідність поданого адвокатом Шрамом О.В. клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів вимогам ст.160 КПК є помилковими та слідчий суддя мав здійснити розгляд клопотання по суті, а не приймати рішення про його повернення.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді про повернення клопотання є передчасним, а отже неправомірним, оскільки воно було ухвалено без врахування вищевказаних обставин.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.409, ч.1 ст.411 КПК невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно п.2 ч.1 ст.411 КПК судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга адвоката Шрама О.В. підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2025 року підлягає скасуванню в порядку статей 409, 411 КПК, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 409, 411 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу адвоката Шрама Олега Валерійовича, подану в інтересах підозрюваного Філіпенка Сергія Валентиновича, - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2025 року, якою повернуто клопотання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.